У проекті разглядається необхідність та можливість використання транспортного моделювання для визначення ефективності варіанту інженерно-планувального рішення перетину магістралей в різних рівнях. Оцінюється режим руху, який формує те чи інше планувальне рішення перетинів в різних рівнях.

Збільшення рівня автомобілізації призводить до підвищення інтенсивності руху та збільшення завантаження вулиць та доріг.

Характерно, що темпи зростання автомобілізації великих міст та інтенсивності руху значно випереджають темпи зростання протяжності вулично-дорожньої мережі (ВДМ) та її вдосконалення. Разом з цим, при дуже суровому та застарілому способі зонування міст – у містах при появі пікових годин, коли транспортні потоки направляються зранку у центр міста, а увечері – з нього, місто зазнає значних заторів. Також на завантаження магістралей дуже сильно впливає недостатньо розвинута система міського пасажирського транспорту, такого як трамвай, автобуси, тролейбуси та інше. А також при цьому більшість мешканців мегаполісів віддає перевагу особистим засобам переміщення.

У зв’язку з цим погіршуються умови руху транспортного потоку, збільшується число дорожньо-транспортних пригод, зростають втрати часу на пересування пасажиропотоків з точки А в точку Б, знижується ефективність роботи магістралей, та перенавантаження вже застарілих магістралей та більшості дорожньо-транспортних вузлів. В таких умовах особливої актуальності набуває проблема вдосконалення ВДМ та її оснащення.
Одним з ефективних методів обґрунтування вибору інженерно-планувального рішення вимагає науково-методичного обґрунтування являється імітаційне моделювання перетинів магістралей у різних рівнях.

Об’єкти дослідження – перетини міських магістралей в різних рівнях на ВДМ міста (сукупність дорожніх споруд, таких як естакади, тонелі, мости дороги, що призначені для підвищення ефективності руху транспорту та пішоходів на ВДМ міст).

Предмет дослідження – дослідження впливу планувального рішення перетинів міських магістралей на режим руху транспорту.

Одним з методів оцінки планувального рішення перетинів вулиць та доріг є моделювання транспортного та пішохідного потоку на перетині. У моделюванні на мікрорівні PTV Vissim закладена психо-фізична модель Відеманна, яка максимально точно відтворює характер руху транспортного потоку.

Отриманню кількісних показників передує створення транспортної моделі розглянутого об’єкта. Відкалібрувавши та перевіривши точність останньої, проектувальник може отримати будь-який з показників роботи транспортного потоку. У даному конкретному випадку, вона дозволяє оцінити режим руху на кільцевому перетині.

Програмне забезпечення PTV Vissim дає можливість визначити граничне навантаження, яке може сприймати вузол, що визначається найбільш критичною в цьому відношенні ділянкою. Для кільцевого перетину це лінія переплетення.

Вихідними даними для моделювання в програмі PTV Vissim слугують існуючі геометричні розміри перетину, структура транспортного потоку, інтенсивність руху транспорту та розподіл її по напрямкам руху, швидкість різних типів транспортних засобів. Всі дані були отримані шляхом натурних обстежень.

Шляхом моделювання було визначено основні показники, які характеризують вузол, а саме:

1. Інтенсивність транспорту та пішоходів;
2. Швидкість транспорту та пішоходів;
3. Щільність транспортного потоку;
4. Час затримки транспортного потоку;
5. Кількість викидів на вузлі.

Нами були проведені дослідження деяких з даних умов у границях експериментальних перетинів з такими планувальними рішеннями як:
– кільцевий перетин у різних рівнях з одним каналізованим прямим потоком;
– ромбовидний перетин у різних рівнях зі світлофорним регулюванням по одному з прямих напрямків;
– перетин у різних рівнях по типу «лист конюшини»;
– перетин у різних рівнях по типу «петля» або «стек».
Матеріали досліджень наглядно показують залежність умов руху транспорту в межах різних варіантів організації маневрів на перетинах магістралей у різних рівнях.
Базовими показниками прийнято:
– швидкість руху транспорту;
– час простоювання транспорту на перетині;
– час проходження перетину транспортними засобами;
– кількість зупинок у заторах.

Згідно проведених досліджень можна зробити наступні висновки:

• при оцінюванні ефективності роботи ВДМ міста, повинен бути врахований вплив режиму руху транспортних потоків на окремих транспортних вузлах;
• якісна оцінка роботи транспорту та пішоходів на ВДМ міста повинна базуватись на розрахункові параметри режиму руху транспорту та пішоходів;
• вітчизняний та закордонний містобудівний досвід наполягає на необхідності в умовах зростання транспортного потоку, на найскладніших дорожньо-транспортних вузлах організовувати рух автомобілів у різних рівнях;
• режим руху транспортних потоків на ВДМ міста базується на забезпеченні наступних умов: інтенсивність руху, геометричні елементи перетину, щільність транспортного потоку та швидкість транспортного потоку, останній з яких являється основним показником для визначення режиму руху;
• кожна з типологічних схем організації руху на перетині в різних рівнях по різному надає можливість оцінити вище зазначені умови;
• установлено, що на різних планувальних рішеннях перетинів магістралей у декількох рівнях, при однакових швидкості та інтенсивності ― змінюються умови руху транспортного потоку;
• пропускна здатність перетинів в різних рівнях залежить від їх планувального рішення, що повинно бути враховано при визначенні пропускної здатності магістралей;
• оцінка режиму руху на елементах ВДМ повинна оцінюватись імітаційним транспортним моделюванням;
• для кожного окремого вузлу потрібен сугубо індивідуальний підхід.

Дипломну роботу розробив та захистив Олександр Федюшин: