В рамках розробки Транспортної моделі Києва ми в A+S встановили середньодобовий коефіцієнт транспортної мобільності киян. Даний коефіцієнт показує – скільки в середньому переміщень в день припадає на городянина на транспорті.
Перш ніж назвати цифру, варто згадати кілька нюансів. По-перше, переміщенням ми вважаємо тільки ті, що відбулися за основними шарами попиту джерело-мета. І тим і іншим в комбінаціях виступають: дім, робота, навчання, ВНЗ, інше (дозвілля і магазини у нас входять саме в “інше”). По-друге, переміщенням вважається рух на всіх системах транспорту режимів ІТ (індивідуальний транспорт) та ГТ (громадський транспорт). По-третє, нами ігноруються короткі переміщення по зазначеним шарам попиту всередині транспортних районів. Їх схему для Києва можна подивитися тут. Іншими словами, ми не знаємо кількість транспортних переміщень всередині транспортного району. Однак, у зв’язку з порівняно невеликою їх площею, відсоток таких переміщень, впевнені, вельми незначний.
Отже, на жаль, середньодобовий коефіцієнт рухливості киян становить менше 2 поїздок в день!
Це означає, що середній городянин здійснює всього 2 поїздки в середній же будній день. Фактично це зводить всі кореспонденції до однозначних для кожної верстви населення і кожного шару попиту. Працюючі в середньому їздять з дому на роботу і назад, не дозволяючи собі культурно-побутових заходів, студенти переміщаються тільки на навчання і додому і т.д.
Це нижче середнього для показників європейських столиць – 2,5-3,0. Навіть у СРСР він становив приблизно 2,83.
На даний показник впливають рівень життя і добробут населення (як правило, чим він вищий, тим вище транспортна рухливість), транспортна забезпеченість території (чим зручніше транспорт, тим вона вище), розміри і планування території, чисельність населення, розташування центрів прикладення праці і місць відпочинку, соціально-психологічні чинники.
Опитування проводилося КМІС (Київським міжнародним інститутом соціології) з грудня 2014 з березня 2015 року на замовлення компанії «А+С Україна» для розробки Транспортної моделі Києва. Всього було отримано понад 30 000 анкет (вибірка 1% населення Києва, старше 14 років, квоти за віком, статтю, адмінрайонам, дням тижня). Метод дослідження – телефонне інтерв’ю (стаціонарні та мобільні номери). Приклад анкети можна подивитися, пройшовши аналогічне онлайн-дослідження (близько 5000 анкет на додаток до телефонного).
One thought on “Середньодобовий коефіцієнт транспортної мобільності киян”