Інформаційна система «Транспортна модель Києва» (ІС ТМК) – це інструмент підтримки прийняття містобудівних рішень та оцінки наслідків того чи іншого сценарію розвитку для вулично-дорожньої мережі та транспортної системи міста. Модель розробляється фахівцями німецької компанії A+S, в особі українського представництва групи – ТОВ «А+С Україна», спільно з спеціалістами World Bank та їх консультантами з компанії Integrated Transport Planning Ltd (ITP). Такам чином, в рамках проекту сформовано Концорціум, до складу якого входять: органи місцевої виконавчої влади Києва в особі Департаменту містобудування і архітектури, група компаній A+S в Україні, World Bank та компанія Integrated Transport Planning Ltd (ITP).

Метою створення ІС ТМК є:

– аналіз існуючої та прогнозування транспортної пропозиції міста;
– оцінка варіантів розвитку транспортної інфраструктури міста Києва та передмість;
– техніко-економічні обґрунтування інвестиційних проектів, спрямованих на розвиток транспортної інфраструктури Києва та області;
– оптимізація потоків індивідуального та громадського транспорту;
– регулярний моніторинг та інформування про зміни транспортної системи міста Києва;
– аналіз профільних управлінських рішень і підготовка професійних пропозицій до них, а також інші види діяльності.

Наразі, виконавцями проекту та консультантами World Bank виконана вся запланована до цього моменту частина робіт:

1. Компанією A+S підготовлено першу ітерацію ІС ТМК, що включає бази даних з первинним наповненням:

– розбивка Києва та приміської території на транспортні райони (загалом, 407 транспортних районів);
– граф мережі міста: включає більш ніж 38 000 відрізків та 14 000 вузлів з повним описом схем організації руху на перетинах та перегонах. Це повністю покриває всю основну вулично-дорожню мережу міста. Наразі, триває робота по актуалізації графу мережі та приведення класифікації його елементів до вимог чинних нормативних документів;
– соціально-економічна статистика по транспортних районах міста: відомості про населення, працездатне населення, робочі місця по кожній сфері зайнятості, робочі місця у сфері послуг, кількість студентів і навчальних місць тощо. Ця інформація зібрана по кожному транспортному району на поточний стан. Завдяки офіційним запитам до органів місцевої виконавчої влади, наразі база даних з соціально-економічною статистикою уточнюється та доповнюється;
– база даних з київським громадським транспортом: маршрути, розклад, режим роботи, рухомий склад та ін.).

2. Завершилося соціологічне опитування мобільності населення міста Києва, що проводилося Київським міжнародним інститутом соціології в рамках зазначеного проекту створення транспортної моделі Києва. Воно тривало з грудня минулого року і налічує базу даних з більш ніж 30 000 результативних анкет (1% від населення міста, згідно вимог World Bank) згідно квотної, репрезентативної і релевантної вибірки, що дозволять повністю вивчити особливості мобільності (переміщень містом) населення Києва. Методика опитування надана компанією A+S та схвалена спеціалістами World Bank. Опитування повністю відповідає тим, що проводяться в Германії (SrV-методика). Зараз триває процес обробки результатів, що завершиться в середині травня. Результатом стане математичний опис звичок пересування містом для всіх категорій мешканців.

3. Триває отримання результатів електронного опитування насалення Києва, посилання на яке транслюється на сайтах ДМА та КМДА. На цей час маємо більше 4000 заповнених анкет щодо дослідження переміщень населення міста. Планується зробити цей моніторинг безстроковим для оперативного аналізу змін в транспортній поведінці мешканців Києва.

4. A+S cпільно з компанією ITP займаються аналізом GTFS-бази київського громадського транспорту, що була отримана від компанії EasyWay. Результати аналізу стануть основою для прийняття рішень щодо оптимізації мережі громадського транспорту міста.

5. Закінчується обробка даних щодо вивчення інтенсивності на значних транспортних вузлах міста для калібрування транспортної моделі. Загалом, вибрано 78 вузлів на яких за допомогою засобів відеофіксації відзнято інтенсивність руху транспорту та його кореспонденції. Зьомка тривала 1,5 години у ранкову та 1,5 години у вечірню годину “пік”. Потім, матеріал оброблявся та розшивфовувався в лабораторних умовах. Результатом стали картограми інтенсивности руху транспорту на вузлах. Ці дані потрібні да оцінки якості та калібрування транспортної моделі.

6. На фінальній стадії знаходиться польовий етап обстеження пасажиропотоків на громадському транспорті Києва (так зване on-board survey) за участю залучених Департаментом містобудування та архітектури, студентів і викладачів трьох ВУЗів Києва: Національного авіаційного університету, Київського національного університету будівництва і архітектури та Національного транспортного університету. Технологами дослідження виступає компанія ITP, а адміністраторами A+S. Після закінчення збору інформації щодо пасажиропотоків на громадському транспорті Києва, будуть отримані дані, з одного боку для калібрування транспортної моделі Києва, а з іншого – для аналізу та оптимізації маршрутної мережі громадського транспорту міста.

7. На завтра 16.04 заплановане ще одне обстеження пассажиропотоків – так зване occupancy survey. Воно буде проводитися силами студентів вищезазначених ВУЗів під керівництвом A+S та за медодичної підтримки компанії ITP. Його задачаю є встановлення інтенсивності та добової нерівномірності в обраних перетинах на вулично-дорожній мережі міста.

8. Ще одним джерелом даних для транспортної моделі Києва є дані стільникових операторів. В рамках проекту, компанія “Київстар” надала Консорціуму агреговані дані щодо переважного знаходження своїх абонентів, що дасть змогу більш глибоко встановити особливості рухомості населення міста Києва. Отримані дані відносяться до так званих Big Data та мають високий аналітичний потенціал. Оскільки їх аналіз не входить до методології створення класичної 4-ступеневої транспортної моделі, роботи по їх аналізу ведуться паралельно з основними.

Очікувані результати створення транспортної моделі Києва:

• розробка комплексу заходів щодо підвищення ефективності та функціонування транспортної системи міста Києва;
• розробка документів стратегічного і поточного транспортного планування в місті Києві;
• створення та експлуатація інформаційно-довідкової системи моніторингу транспортного комплексу міста Києва;
• створення механізму надання інформації щодо функціонування транспортного комплексу органам влади і зацікавленим особам;
• розробка заходів щодо вдосконалення схем руху транспорту, підвищення безпеки дорожнього руху та зниження негативного впливу транспортного комплексу на навколишнє середовище.