Шановний колего! Ваша робота виконана на задовільному рівні: є аналіз проблем, їх причин і запропоновані кроки по їх вирішенню чи прийнанні зменьшенню негативного впливу. Тим не менш, робота має ряд суттєвих недоліків, що в разі, якщо їх не виправити, поставлять під питання здачу вами курсової роботи. Саму програму можна почитати тут.
Нижче приведені детальні зауваження та коментарі до окремих тез вашої роботи.
«1. Транспортна інфраструктура
Впродовж останніх двох каденцій міська влада декларує наміри побороти одну з найболючіших проблем міста – затори.»
Ця теза викликає неабияке здивування, оскільки поточні проблеми із транспортною системою Києва вбачаються саме у відсутності розуміння одними і формалізації іншими проблеми із високими затримками в столичній мережі вулиць і магістралей. Більше того: питання вимірювання трафіку у Києві було піднято вперше на офіційному рівні восени 2019 року. До того обивательським терміном «затори» частіше вільно маніпулювали.
Крім того, з 2014 році, коли у мережі налічувалося до 700 тис. активних автівок за середній будній день, затримки трафіку зростали лінійно. З 2018 року до 2020, коли кількість автівок дійшла до 900 тис., ми перейшли у фазу експоненційного зростання затримок і за результатами 2019 року потрапили на 3 місце у Європі (12 місце у світі) по заторах. Строго кажучі, вини місцевої влади тут безумовно багато, але є і величезна частка провини влади центральної, що веде популістичні політики: не вносить зміни у закони про громадський транспорт (не імплементує директиву ЄС 1370), затягує із підписанням закону щодо паркування, заграє із попитом на вживані автомобілі з Європи, тощо.
Йдемо далі.
«Проте втілювані напівзаходи нічим не допомагають, оскільки кількість автомобілів зростає, а місць для паркування та можливостей для розширення смуг стає дедалі менше.»
Перша частина фрази не викликає сумнівів – це факт. Втім, це є наслідком не тільки (а можливо і не стільки – це питання варте окремого дослідження і оцінки) дій та бездіяльності місцевої влади, а й влади центральної, оскільки питання зміни законодавства щодо пасажирських перевезень, питання мита та навіть формула розрахунку вартості паркування – це все у руках центральної влади.
«Місто потопає в заторах.»
Яким саме чином це пораховано? Бо за нашими спостереженнями (аналіз даних авторитетного сервісу TomTom) цей період ще трохи попереду і невдовзі поточні затримки ми будемо згадувати із ностальгією.
«Ми вирішимо цю проблему завдяки зменшенню транзитного потоку та оптимізації трафіку в місті.»
Хотілося б подивитися на це! Подібні методи боротьби із затримками трафіку не продемонстрували результативності у жодному місті світу, чому ж ви вважаєте, що вийде у Києві?
Поясню: «оптимізація трафіку», певне, зменьшить час в дорозі на приватному автомобілі. Це, в свою чергу, створить так званий «спровокований попит», Докладніше, колего, читайте у цьому матеріалі: https://drive.google.com/file/d/1rFcdFA-9OPqMpEnLJZIBH4TQ8–cNfnX/view?usp=sharing
«• Наведемо порядок у транспортній інфраструктурі міста, зменшимо рівень заторів на основі аналізу транспортних потоків із застосуванням сучасних технологій (розпізнавання зображень та машинне навчання).»
Колего, навіть після п’яти разів прочитання цієї фрази, залишився незрозумілим її сенс. Яким чином можна «навести лад» та «зменшити затори» із «застосуванням розпізнавання зображень» та «машинного навчання»? Можливо, цей шматок скопійовано звідкись зі втратою контексту? Вкажіть, будь-ласка першоджерело або поясніть у чому суть цієї пропозиції. Наперед дякую!
«• Збільшимо пропускну здатність існуючих доріг шляхом виведення на маршрути більш містких сучасних автобусів і тролейбусів.»
Колего, строго кажучі, у містах немає «доріг», а натомість існують магістралі та вулиці. Ваша термінологічна база явно потребує вдосконалення. Разом із тим, незрозумілим є той факт, як саме підвищать пропускну здатність магістралей – виведення іншого типу рухомого складу? Пропускна здатність магістралей – це характероистики їх поздовжнього та попечерного профілів, а також засобів регулювання на них.
«• Облаштуємо відокремлені смуги руху громадського транспорту на основних магістралях столиці.»
Чудово, що ви виправилися із термінологією! Це можна тільки привітати! Втім, потребує конкретизації слово «основних». Магістралі мають свої категорії за ДБН, проте «основної» – такої категорії досі не існує. Втім, можливо ви запропонуєте зміни до чинних нормативів?
«• Збільшимо пріоритет громадського транспорту в русі над індивідуальним транспортом на переважній частині вулично-дорожньої мережі міста.»
Вартує похвали, колего, проте пріоритет надається, а не «збільшується». Прошу це врахувати.
«• Ремонтні роботи на дорогах проводитимуться переважно вночі та у вихідні дні з максимально можливою концентрацією персоналу та техніки для якнайшвидшого завершення робіт.»
От знову «дороги»… Проте, не дуже зрозуміло – чому на ділянках ремонту не будуть працювати вдень. Це може суттєво збільшити терміни будівельних робіт і, як наслідок, затримок трафіку. Не ясно якого саме ефекту намагаються досягти таким чином.
«• Підвищимо якість залізничного сполучення київської агломерації зі столицею.»
Можливо, для початку треба формалізувати термін «київська агломерація»? Наразі не зовсім зрозуміло що це конкретно.
«• Розпочнемо будівництво Київської обхідної дороги.»
Колеги з іншої кафедри запевняють, що цей проєкт не має жодного відношення до Києва, тим більш до місцевого рівня влади.
«• Розвиватимемо систему мікромобільності та велоруху.»
Велорух – це, певне, громадські організації?
«А) Громадський транспорт:
Наша мета – розвантажити місто від легкового автотранспорту, запропонувавши киянам швидший, дешевший і комфортніший спосіб пересування – громадський транспорт.»
Правильно мислите, колего! Автомобілізація у Києві буде невпинно зростати і скоріше за все до 2025 року досягне 450 автомобілів на 1000 жителів (зараз цей показник складає приблизно до 300 автомобілів на 1000 жітелів).
«• Знайдемо інвестиції для оновлення комунального транспорту. Насамперед місткий оновлений транспорт доповнить найбільш завантажені маршрути із віддалених районів, де поки що відсутнє сполучення метрополітеном.»
«Знайдення інвестицій» – це те, зо вартує особливої уваги і заохочення. Можливо, якщо вказати орієнтовні джерела і суми фінансування, то дана пропозиція була б більш повною. І з її контексту випливає, що невдовзі метрополітеном будуть покриті найвіддаленіші куточки міста. Ця теза потребує уточнення.
«• Запустимо додаткові прямі експрес-маршрути у години пік з віддалених районів до центру.»
Така практика вже використовувалася у Києві, проте буду і точковим рішенням не принесло бажаних результатів. Також, колего, раджу не перескочувати у масштабах питань з «метро по всьому місту» у минулому пункті, до « автобусні експреси»у іншому.
«• Сприятимемо розвитку інтелектуальних систем керування дорожнім рухом з наданням переваги громадському транспорту.»
От тепер правильно, що перевага надається. Але вартує пояснити, як саме буде відбуватися «сприяння»?
«• Розширимо список вулиць, які будуть обладнані елементами додаткової безпеки (острівці безпеки, вказівники).»
Певне, доцільно навести цей список у додатках? І як пропонується бути із вулицями, що не увійшли до розширенного переліку? Там будуть гинути люди?
«• Підвищимо частоту і регулярність руху наземного транспорту у години пік.»
Колего, чому саме у «пікові» години пропонується покращення умов руху? Невже у проміжку «міжпіків» киянам не потрібний регулярний громадський транспорт? Прошу це пояснити.
«• Запровадимо зручний моніторинг автобусів, тролейбусів, трамваїв в реальному часі онлайн (на переважній більшості маршрутів автобуси, тролейбуси і трамваї мають курсувати кожні 5 хвилин).»
Колего, GPS моніторинг автобусів, тролейбусів, трамваїв в реальному часі онлайн вже працює і доступний по API. А щоб забезпечити інтервал у 5 хв. треба радикально збільшити кількість рухомого складу.
«• Посилимо вимоги до технічного стану та комфорту приватного громадського транспорту (маршрутки). На маршрути будуть допущені лише ті автобуси, що відповідатимуть стандартам.»
Наразі такі вимоги і достатньо суворі вже мають місце. Є проблеми із контролем, та м’яч тут на бочі держави. Рекомендую звернутися до такої організації як Укртрансбезпека за додатковими поясненнями.
«• Сприятимемо тому, щоб працівники транспортної сфери отримували гідну оплату праці відповідно до умов праці та професіоналізму.»
Не викликає сумнівів! Заодно, і викладачі, і лікарі. А гроші можна забрати у багатих. Стоп, десь ми таке вже чули?..
«• Сприятимемо розвитку міжрайонних транспортних зв’язків – введемо нові маршрути наземних видів громадського транспорту в масштабах київської агломерації.»
Колего, загальновідомо, що громадський транспорт – це в основному збиткова операція. За нові маршрути для передмістя будуть платити кияни?
«• Проводитимемо кампанію з популяризації громадського транспорту.»
Колего, наголошу, що обов’язково цю кампанію треба почати із себе і своїх колег! Сподіваюся, ви у випадку виграшу будете їздити на роботу переважно на громадському транспорті, як переважна більшість киян.
«Б) Вело– та мікротранспорт:
• Почнемо реалізовувати розроблену концепцію велосипедного руху.»
Вибачте, колего, але її вже почали втілювати. Ви запізнилися.
«• Сприятимемо більш активному розвитку інфраструктури для пішоходів та велосипедистів:
збудуємо мережу велодоріжок і велопарковок, активно розвиватимемо комунальні велопрокатні сервіси.»
Комунальні сервіси? Запам’ятайте, колего: це, що можна віддати бізнесу – нехай роблять підприємці, а не чиновники. Не вавтесь, будь-ласка, із комунізмом. Це дуже небезпечно!
«• Розробимо і запровадимо правила пересування містом електричним мікротранспортом.»
Схоже, що тут ви посягаєте на повноваження центральної влади. Втім, можливо вам це і дозволно, та не певен, щоце чесно.
«• Збудуємо безпечні велопарковки біля бізнес-центрів та торгових центрів.»
Не беруся стверджувати точно, проте наче вони вже існують. Проблема скоріше в тому – як безпечно дістатися тієї велопарковки. Або треба додатково розкрити термін «безпечна» в контексті об’єкту.
«В) Безпека на дорогах:
• Посилимо боротьбу з незаконною торгівлею на проїжджій частині, розміщенням колісних МАФів поблизу пішохідних переходів.»
Колего, це надзвичайно похвально! Проте, здається, знаходиться поза компетенцією міської влади.
«• Усі незаконно розміщені рекламні вивіски в місцях, де необхідна особлива увага водіїв, буде демонтовано (перехрестя, пішохідні переходи, розв’язки).»
Колего, певне все, що «незаконне» мають бути усунене, в незалежності від обставин накшталт уваги водіїв. Такі обтяжуючі обставини рекомендую використовувати при покаранні безпосередньо винних.
«• Додатково буде встановлено вуличне освітлення пішохідних переходів із датчиками руху.»
Якщо мається на увазі – додатково до вже існуючого, то зовсім не зрозуміло який від того очікується ефект, крім збільшення капітальних видатків.
«• Максимально можливе впровадження кругових перехресть, у першу чергу на ділянках підвищеної аварійності.»
Колего, ваше використання термінології просто лякає. Цей тип дорожнього-транспортних споруд називається «само регульованих кільцевий перетин» і його влаштування за певних обставин дійсно є дуже ефективним за цільовими критеріями підвищення безпеки руху і мінімізації затримок. Проте, це питання скоріше до інженера, а не до політика.
«Г) Паркувальний простір:
• Створимо зручну працюючу загальноміську систему платних автоматичних парковок, котру нинішня влада обіцяла, проте за дві свої каденції так і не змогла впровадити.»
Загальноміська система автоматичних парковок? Звучить дуже футуристично!
«Єдина система платних парковок дозволить навести порядок на дорогах та узбіччях вулиць. Законослухняні водії зможуть спокійно та безпечно паркувати свої автівки. А місто зможе залучати додаткові кошти та спрямовувати їх на розвиток транспортної інфраструктури.»
Київ дуже чекає на цю революцію. Головне, щоб без популізму.
«• Невикористовувані захаращені земельні ділянки будуть обладнані під тимчасові паркувальні майданчики. Таким чином буде також частково вирішено проблему стихійних звалищ.»
Колего, це вкрай дивний і протирічливмй захід навіть у ширшому містобудівному питанні. Не ясно точно якої мети ви збираєтесь досягти, але здобутки в разі впровадження.
«• Збільшимо кількість безпечних і зручних перехоплюючих паркінгів на в’їздах до столиці.»
Ідея створення перехоплюючи паркінгів на в’їздах до Києва є дуже романтичною! Та тільки романтичної ідеї недостатньо.
«• Спростимо процедуру отримання громадянами евакуйованого автотранспорту та зробимо її
дешевшою – приберемо комерційних посередників або радикально зменшимо їх тарифи.»
Якого ефекту для транспортної системи міста ви, колего, очікуєте досягти за рахунок цього заходу?
На жаль, для виставлення мінімальної оцінки у 60 балів, робота потребує суттєвого доопрацювання. Після внесення необхідних змін, можна буде прийняти роботу із оцінкою «задовільно». Проте, для роботи із реальними проектами і дослідженнями, рекомендую автору попрацювати із своїми знаннями та розширити досвід у рамках співпраці із досвідченими спеціалістами.
Дмитро Беспалов, 20.09.2020. До місцевих виборів лишається трохи більше 1 місяця.
One thought on “Рецензія на курсову роботу студента (-ки) на тему «Транспортна інфраструктура у програмі кандидатки на посаду київського міського голови, Ірини Верещук»”