«- Як на вечірці знайти урбаніста?
Не хвилюйся, він сам тебе знайде!»

Навкруги все більшає людей, які записують урбаністику у поле своєї основної діяльності або як хоббі. Себе такі люди називають, що логічно, урбаністами. І це добре! Ми вже говорили про те, що міста можна будувати, а можна розвивати. У будь-якому випадку, результатом має бути комфортне життя в наших містах. Але є серія помилок, від яких я б хотів вберегти урбаністів-початківців. І саме про це ми і поговоримо.

Природно, що багато із дівчат і хлопців, що захопилися теоріями і практиками розвитку міст є, власне, молоді дівчата і хлопці. А їм, це теж, звичайно, властивий певний максималізм. І ось коли мої колеги дізнаються правду: що приватний автомобіль як повсякденний засіб мобільності, не може повноцінно розвиватися в сучасних містах, ба більше – він їх спотворює, то вони, мої колеги, починають нести цю думку у маси. І це добре, бо просвіта – то велика річ!

Проте, дуже важливо робити це правильно, а то може вийти як із хрестовими походами. Про що я? Коли одні, що мають власну думку плюс деякі знання, і інші, що мають власну думку і свій життєвий досвід, зустрічаються на одному майданчику, то неодмінно виникає спір, а потім, можливо, і конфлікт.

«Ви хочете щоб я замість авта, ходив пішки та їздив в тому метро, чи не дай боже – у маршрутці?» – обурюються автомобілісти. А це, в свою чергу, замість зближення, формує ще більшу прірву. Потім це перетворюється на клуби по інтересах і протистояння заради розваги. У кожного руху з’являються свої лідери, що показово знущаються з аргументів іншої сторони.

Бррр!

Ні, якщо це дозволяє зняти стрес, то нехай. Проте, ні з просвітою, ні з вирішенням реальних проблем це не має жодного зв’язку.

А як треба?

Якщо ви вірите у сталий розвиток мобільності і хочете про це розповісти оточуючим, то почніть з себе! Власним прикладом. Також, із розумінням ставтеся до людей, що обирають інші види мобільності. Певне, у них на те є свої причини.

Так, і у Києві правильніше вважати, що люди вимушено користуються автівками, тому що не бачать їм альтернативи. Крім того, люди, що відповідальні за розвиток альтернатив – також користуються автівками.

Певне, треба зосередитися на розвитку можливостей для інших, крім автомобілів, видів мобільності. До речі, багато хто із моїх колег так і робить, замість пустих суперечок з іншими.

З мого досвіду, жоден автомобіліст не заперечує, що треба розвивати пішохідну, велоінфраструктуру та громадський транспорт. І, що цікаво, то у випадку успіху – від того в першу чергу виграють ті самі автомобілісти! Тобто мета у всіх нас – одна!

Тож, урбаністе, давайте не «пересаджувати людей з автомобілів на велосипед чи маршрутку» («пересаджування» для нас, вільних українців взагалі неприпустима дія), а будемо разом «створювати умови для вибору інших, крім автомобільного, режимів мобільності». А для цього – будемо показувати приклад, вчити молодь, робити правильний вибір, брати участь у воркшопах і обговореннях, інвестувати у реальну науку і освіту, а не у формальну.

Як вам такий план?